БУЛІНГ
Закон про протидію булінгу: розкладемо по поличках
Слово «булінг» донедавна було незнайомим для нас. Хоча як явище він існував завжди — цькування, жорстока, принизлива поведінка. Нині булінг — популярна тема. Вона набула ще більшого розголосу через те, що Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII. Він уніс до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) та Закону України «Про освіту» зміни. Розглянемо, які саме.
1. Розтлумачено поняття «булінг»
Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що:
«Булінг (цькування) — діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.»
2. Визначено обов’язки та права учасників освітнього процесу
До учасників освітнього процесу закладу дошкільної освіти належать (ст. 27 Закону України «Про дошкільну освіту»):
- діти дошкільного віку, вихованці, учні;
- педагогічні працівники;
- помічники вихователів та няні;
- медичні працівники;
- батьки або особи, які їх замінюють;
- батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;
- асистенти дітей з особливими освітніми потребами;
- фізичні особи, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.
Внесено доповнення до статей Закону України «Про освіту», які визначають права та обов’язки учасників освітнього процесу щодо протидії булінгу у закладі освіти.
Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.
На керівника закладу освіти ж покладається обов’язок забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування).
Крім того, заклади освіти повинні на своєму веб-сайті або на веб-сайті засновника (якщо у закладу освіти відсутній власний сайт) розміщувати інформацію, яка стосується створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування) (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про освіту»).
Учасники освітнього процесу зобов’язані повідомляти керівництву закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно інших малолітніх осіб, педпрацівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
Натомість для батьків дітей це лише право. А їх обов’язок — сприяти керівництву закладу в проведенні розслідування щодо випадків булінгу; виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
Детальніше про обов’язки та права учасників освітнього процесу — у Пам’ятці на сторінках журналу.
3. Запроваджено штрафи
За булінг ввели штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або громадські роботи від 20 до 40 годин.
Якщо булінг вчинила група осіб або його скоєно повторно протягом року після накладення штрафу, розмір стягнення становитиме 100-200 неоподатковуваних мінімумів (1700-3400 грн) або громадські роботи 40-60 годин.
Якщо булінг вчинила малолітня (до 14 років) або неповнолітня (від 14 до 16 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки, або особи, які їх замінюють.
Якщо керівник закладу освіти не повідомить уповноважені підрозділи органів нацполіції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, він отримає штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
4. Притягнення до відповідальності
Малолітніх осіб не можна притягнути до адмінвідповідальності за булінг. Тому саме батьки дітей або їх законні представники нестимуть відповідальність за булінг, вчинений нащадками, як особи, які відповідальні перед суспільством і державою за розвиток, виховання і навчання дітей, а також збереження їх життя, здоров’я, людської гідності.
На керівника закладу освіти покладена особлива місія у недопущенні та врегулюванні проявів булінгу. Звідси — і відповідальність за байдужість та бездіяльність у донесенні інформації до компетентних органів.
Відповідне рішення про притягнення винних до відповідальності ухвалюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. Однак таке рішення є практично завершенням адмінсправи. А йому передує складення протоколу про адмінправопорушення, яке належить до компетенції органів нацполіції (ст. 255 КпАП).
Отже, особи (законні представники), яким стало відомо про булінг, або які постраждали від нього, можуть звертатись як до керівника закладу освіти, який повинен скликати спецкомісію для розслідування випадку та повідомити органи нацполіції, так і безпосередньо до органів нацполіції.
«На плечі» уповноважених представників органів нацполіції покладений обов’язок зібрати докази булінгу, який передує розгляду справи судом.
Доказами можуть бути:
- пояснення порушників, свідків, потерпілих;
- фото-, кінозйомка, відеозапис тощо.
Сам протокол також виконуватиме роль доказу під час прийняття рішення про притягнення/непритягнення до адмінвідповідальності за булінг.
При накладенні стягнення суд враховуватиме характер булінгу, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Так, наприклад, щире каяття, вчинення порушення вагітною чи то під впливом тяжких сімейних обставин може призвести до легшого покарання. А булінг у стані сп’яніння, продовження булінгу, незважаючи на вимогу правоохоронця припинити порушення, може мати наслідком застосування штрафу або громадських/виправних робіт в найбільших розмірах і тривалості.
- Розтлумачено поняття «булінг»
- Визначено обов’язки та права учасників освітнього процесу
- Запроваджено штрафи
- Притягнення до відповідальності
Замість висновків
Для батьків дітей, або законних представників дітей повідомляти про булінг — це право. Для керівника і працівників закладу освіти — обов’язок. І якщо для батьків, учасників освітнього процесу, не передбачена відповідальність за КУпАП за неповідомлення про булінг, то до своїх підлеглих керівник закладу може застосовувати заходи дисциплінарного характеру.